Приміщення для ГО: орендувати комунальну власність дешевше
зручне, доступне та недороге приміщення для розміщення офісу неприбуткової організації
Де брати інформацію та які документи готувати
Знайти зручне, доступне та недороге приміщення для розміщення офісу неприбуткової організації - реальна проблема.

Високі й до того ж постійно зростаючі ціни, небажання приватних орендодавців йти на поступки та знижувати розмір плати за оренду роблять комерційний ринок не найкращим варіантом для неурядових організацій. Специфіка ж їх діяльності просто вимагає особливого підходу до них у визначенні ставок орендної плати.
У цій статті розглянемо одну з альтернатив оренді приміщень приватної власності – оренду комунального майна на прикладі майна територіальної громади м. Києва як найбільшого в України осередку громадської активності.

Треба зауважити, що територіальні громади не мають єдиної процедури передачі комунального майна в оренду. Здійснюють управління таким майном органи місцевого самоврядування, тому вони і вправі визначити процедуру передачі його в оренду, хоча й з урахуванням положень Закону України «Про оренду державного і комунального майна».

Як це працює у Києві

Всі питання, пов'язані з орендою комунального майна в Києві, неврегульовані законом, регулюються Положенням про оренду майна територіальної громади міста Києва, що затверджене Київрадою у квітні 2015 року.

Положення дійсно має особливий підхід до громадських та благодійних організацій. Якщо вони не планують використовувати комунальні приміщення для провадження підприємницької діяльності, то відповідно до Положення можуть отримати їх в оренду за такими ставками:

— на частину площі не більш 20 кв. метрів — 1 % від вартості приміщення на рік;

— на частину площі, що перевищує 20 кв. метрів — 4 %.

Більше того, для організацій, які здійснюють безкоштовну психологічну, соціальну допомогу, реабілітацію та адаптацію дітей-інвалідів, дітей з вадами розвитку, інвалідів та інших осіб-учасників АТО, якщо вони орендують приміщення площею до 100 кв. м, ставка взагалі становить символічну 1 грн. на рік.

Де брати інформацію та які документи готувати

Списки доступних для оренди приміщень розміщуються на веб-порталах районних в місті Києві державних адміністрацій та Департаменту комунальної власності КМДА. Вони зазвичай містять інформацію про наявність у приміщеннях енергозабезпечення, газо- і водопостачання, а також про їхній стан.

Загальний порядок отримання (також є «пільговий», про який пізніше) можна умовно поділити на кілька стадій.

Потенційний орендар-неурядова організація комунального майна має:

1. Зв'язатися з підприємством-балансоутримувачем приміщення, яке планується орендувати. Балансоутримувач (комунальне підприємство, установа, організація тощо) конкретного приміщення, як правило, зазначається у списках доступних для оренди приміщень.

2. Отримати від підприємства-балансоутримувача наступні документи:

— лист про те, що об'єкт не є пам'яткою культурної спадщини або ж лист-погодження Департаменту культури КМДА чи Міністерства культури України (якщо ж об'єкт є пам'яткою місцевого або національного значення відповідно);

— завірене викопіювання з поповерхового плану з визначенням об'єкта оренди;

— довідку про те, що об'єкт оренди є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин.

3. Замовити проведення незалежної оцінки майна та отримати звіт про оцінку майна.

4. На основі даного звіту отримати у підприємства-балансоутримувача розрахунок орендної плати за перший місяць оренди.

5. Подати орендодавцю заяву про намір взяти майно в оренду. Разом із заявою подаються всі вищезазначені документи, а також завірена власноруч керівником копія статуту організації, виписка з ЄДР та довідка органу статистики про включення юридичної особи до ЄДРПОУ. Орендодавцями зазвичай виступають районні в місті Києві державні адміністрації, а повний перелік можливих орендодавців визначений пп. 2.1 Положення.

6. Направити для розміщення в газеті «Хрещатик» оголошення про намір орендодавця передати майно в оренду. Попри те, що згідно з Положенням, публікація здійснюється коштом орендодавця й лише за відсутності коштів в останнього — за рахунок потенційного орендаря, на практиці завжди оплачує публікацію саме він. Слід зауважити, що розцінки на розміщення публікацій у газеті «Хрещатик» є доволі високими. Наприклад, згідно з інформацією, розміщеною за веб-порталі видання, вартість оголошення формату 10 см х 10 см — близько 4000 грн.

Протягом 10 робочих днів з дня, наступного після розміщення оголошення, відбувається так зване «вивчення попиту» – приймання орендодавцем заяв про намір взяти майно в оренду від інших зацікавлених осіб.

По завершенню цієї процедури можливі декілька варіантів подальшого розвитку подій.

Якщо площа приміщення, яке планується передати в оренду, складає до 200 кв. м включно, орендодавець направляє на розгляд до комісії Київради з питань власності інформацію про результати вивчення попиту та пропозиції щодо укладання договору оренди.

У разі, якщо під час вивчення попиту не було подано інших заяв, комісія виносить рішення або про укладення договору оренди з потенційним орендарем як з єдиним претендентом, або про відмову в укладанні договору.

Якщо ж до орендодавця надійшли заяви від інших зацікавлених осіб, то за рішенням комісії оголошується конкурс на право оренди.

Аналогічно вирішується питання з передачею в оренду приміщень площею понад 200 кв. м, але рішення приймається безпосередньо Київською міською радою.

Варто зазначити, що більшість приміщень комунальної власності м. Києва передаються в оренду за результатами конкурсу, який проводиться у форматі аукціону. Тобто переможцем стає учасник, який запропонує найвищу орендну плату. Стартовою ціною у такому випадку є ціна, визначена на основі передбачених Методикою ставок.

Отже, рішення Постійної комісії або Київської міської ради про передачу майна в оренду єдиному претенденту або результати проведення конкурсу є підставами для укладення договору оренди.

Хто може скористатися пільговим порядком

Що ж до «пільгового» порядку отримання в оренду комунального майна в місті Києві, він може застосовуватись щодо неурядової організації у трьох випадках:

— якщо вона є громадською організацією у сфері культури і мистецтв (у тому числі національною творчою спілкою або її членом під творчі майстерні);

— якщо вона є громадською організацією ветеранів або інвалідів;

— коли планується оренда комунального майна на короткий строк (не більше п'яти днів та без права подовження терміну дії договору оренди).

Тоді оголошення про намір передати майно в оренду не розміщується і договір оренди укладається з заявником без проведення конкурсу.

А тепер про складнощі

Ринок оренди київського комунального майна далекий від ідеального і має свої недоліки.

По-перше, попри чітко встановлені Положенням процедурні строки, проходження заявником усіх етапів може зайняти до 5-8 місяців, до чого слід бути готовим.

По-друге, інформація про деякі доступні приміщення може бути відсутня у списках орендодавців. Непоодинокою є практика приховування «ласих шматків» комунальної власності — зручно розташованих приміщень зі свіжим ремонтом. Тому можна стикнутися зі складнощами у пошуку дійсно цікавих пропозицій від міської влади.

По-третє, більшість приміщень, доступних для оренди, — у занедбаному стані та потребують капітального ремонту. Тому якщо не пощастить натрапити на відремонтований об'єкт, необхідно буде передбачати кошти на проведення ремонту. Його вартість, до речі, підлягатиме відшкодуванню з боку орендодавця, якщо попередньо погоджувати з ним будь-які поліпшення приміщень та їх вартість.

На сьогоднішній день ринок оренди комунального майна територіальної громади міста Києва не є рівнозначною альтернативою ринку оренди приватного. Проте для орендарів — громадських та благодійних організацій він пропонує доволі вигідні умови.

Made on
Tilda