Як мільярдери-філантропи змінюють світ
«Їхній менталітет більше підходить для вирішення проблем, ніж для управління»
Нещодавно відомий американський фінансист і мільярдер Джордж Сорос передав понад $18 мільярдів фонду Open Society Foundations (Відкрите суспільство). Відтепер Open Society розпоряджатиметься більшою частиною статку філантропа Сороса задля підтримки демократії і толерантності. З цього приводу New York Times розповідає про найцікавіші філантропічні вчинки американських мільярдерів. Ми переклали цю статтю – нехай надихне й українських мільярдерів!
Багато мільярдерів все ще купують спортивні команди, будують яхти і дарують музеї та лікарні. Але багато нових філантропів вже не так зацікавлені в тому, щоб назвати бізнес-школу своїм іменем… Їх більше турбує як вони можуть змінити світ.
«Їхній менталітет більше підходить для вирішення проблем, ніж для управління», – сказав Девід Каллахан, засновник веб-сайту Inside Philanthropy ("Всередині Філантропії") та автор книги "The Givers", про сьогоднішніх головних донорів. «Вони не зберігають свої гроші на чорний день. Вони хочуть впливати на світ вже зараз».

«Це не влада, яка збирає податки і вирішує, які соціальні проблеми вона хоче вирішити за допомогою демократичного процесу», – каже Ейлін Хейсман, виконавчий директор некомерційної організації National Philanthropic Trust ("Національний Трест Філантропів"), яка працює з фондами. «Це просто невеличка група людей, які заробили більше грошей, ніж вони потребують для життя. І тепер вони вирішують якими питаннями та проблемами вони хочуть займатися. Це має вплив на всіх нас».

Але яка мотивація у таких філантропів? Ось що написали засновник Фейсбук Марк Цукерберг та його дружина Прісцила Чан у листі до своєї доньки, розміщеному у соціальній сеті: «Наше суспільство повинне інвестувати зараз, щоб поліпшити життя всіх тих, хто приходить у цей світ, а не тільки тих, хто вже у ньому живе».

Ця пара виділила понад півмільярда доларів на створення неприбуткового дослідницького центру, який надавав необмежений фінансовий внесок лікарям, вченим та інженерам з провідних університетів Каліфорнії. Вони пообіцяли витратити 3 мільярди доларів на запобігання та лікування "всіх хвороб до кінця століття".

Фонд Джорджа Сороса займається зовсім іншим напрямком. Замість того, щоб вирішувати дискримінаційні проблеми Open Society прагне заохочувати цінності, такі як: демократія, толерантність та інтеграція. Те, що Сорос пережив Голокост пояснює таку його ініціативу. На практиці це означає, що він менше фінансує медичні дослідження на ранніх стадіях і що його гроші більше йдуть на допомогу біженцям, переміщеним під час конфліктів.

Сьогодні існує і багато інших ініціатив. Наприклад, Фонд Форда спрямовано на боротьбу із нерівністю, а Фонд Джона Д. і Катерини Т. Макартур роблять великі «ставки» на боротьбу з кліматичними змінами. Але всі ці фонди в основному керуються стюардами, а не мільярдерами, чиїми імена вони називаються. В той час як Біл Гейтс, Марк Цукерберг, Майкл Блумберг і Джордж Сорос особисто займаються своїми фондами і готові їх відстоювати у будь яких суперечках.

Так мало часу, і стільки грошей, яких треба позбутися – це дилема сьогоднішніх благодійників-гігантів. Марк Цукерберг і Прісцила Чан кажуть, що вони прагнуть віддати своє багатство протягом усього життя, саме тому вони почали це робити в такому молодому віці. "Процес, коли ти щось віддаєш, як і все інше, потребує ефективної практики", – написав Цукерберг на Facebook. "Отже, якщо ми хочемо бути в ньому кращими через 10-15 років, ми повинні починати вже зараз".
Made on
Tilda