Критерії соціального підприємництва

ГРОМАДСЬКИЙ ХАБ
Планування та реалізація проекту
В Україні немає офіційного визначення поняття «соціальне підприємництво». Як наслідок, відсутні єдині критерії, що виділяють цей тип соціального бізнесу.
Соціальне підприємництво — термін, який на слуху в Україні вже кілька років. Дехто вважає цей напрям «модним трендом» і не вірить, що він може стати нормою для нашого суспільства. Але всупереч цій думці соціальних підприємств стає дедалі більше. Соціально орієнтовані підприємці активно включаються в процес формування нової реальності навколо себе, отримуючи реальні результати. І це спонукає діяти далі.
Реальну користь від соціальних підприємств важко переоцінити. Особливо в нашій країні, де у всіх сферах державного регулювання стільки дір, що закрити їх всі й швидко — нереально.
Та чи всі підприємства, які так чи інакше беруть участь у вирішенні соціальних проблем, можна назвати соціальними?
В Україні немає офіційного визначення поняття «соціальне підприємництво». Як наслідок, відсутні єдині критерії, що виділяють цей тип соціального бізнесу.
Мета діяльності соціального підприємця відрізняється від мети власника традиційного бізнесу — отримати якнайбільший прибуток. Він намагається не просто заробити грошей, а вкласти їх в покращення соціальної ситуації в державі та допомогти тим, хто цього потребує.
Тож за якими критеріями бізнес можна назвати соціальним?
На думку фахівця-консультанта з питань з соціального підприємництва ГО «Громадський хаб» Аліни Бочарникової, основних критеріїв чотири.

1. Це бізнес.
Так, це в першу чергу бізнес, що є самоокупним та приносить прибуток. Ссоціальне підприємство, як і традиційний бізнес, працює за всіма його законами та має такі ж самі підприємницькі ризики.

2.Чіткі соціальні цілі як результат
Соціальне підприємництво створюється з метою вирішення конкретної соціальної проблеми, його бізнес-складова є джерелом фінансування ключової соціальної мети. У соціальному підприємстві вирішення соціальних завдань прописане у статуті та обов'язкове до виконання.

3. Реінвестування прибутку для досягнення соціальних цілей.
Прибуток соціального підприємства розподіляється та спрямовується на розвиток підприємства, створення нових робочих місць, започаткування додаткових послуг тощо.

4. Прозора звітність.
Передбачає звітування перед громадою за витрачені кошти та соціальний ефект. Наразі не існує єдиного стандарту ведення соціальної звітності, її можна подавати у формі інфографіки або електронної презентації. Фінансова звітність соціальних підприємств повністю повторює звітність традиційного бізнесу.

Свої, досить чіткі й зрозумілі критерії соціального підприємництва надав WNISEF (Western NIS Enterprise Fund — фонд підтримки приватизованих та приватних підприємств, а також підприємців України, Молдови та Білорусі; заснований урядом США).

1. Зайнятість уразливих груп населення.
— На підприємстві працює більше 50 % співробітників, які представляють уразливі групи населення, велика частина прибутку реінвестується в розвиток компанії для створення нових робочих місць.
За таким принципом працює, наприклад, пекарня «Good bread from good people». Тут працюють люди з ментальною інвалідністю — під професійним наглядом фахівців випікають мафіни та кекси, які потім потрапляють до замовника. Це не тільки реабілітація, але й соціалізація, бо тут люди з інвалідністю заробляють гроші. І найголовніше — відчувають себе потрібними.
— На підприємстві працює менше 50 % населення, які представляють уразливі групи, щонайменше 10 % прибутку спрямовано на соціальну мету.
Миловарня «Миті» (Київ) — на підприємстві працюють жінки, що опинились у складних життєвих обставинах. Всі надходження від продажу товарів цього підприємства використовуються на оплату праці та його розвиток, а підприємства. 10% від прибутку щомісяця перераховуються на благодійність, адресну допомогу уразливим верствам населення.

2. Прибуток — на соціальну мету.
Мінімум 20 % прибутку спрямовується на вирішення соціальних проблем.
А можна й більше. Наприклад, в Івано-Франківську працює перший в Україні громадський ресторан «Urban Space 100», 80% прибуток від діяльності якого направляється винятково на реалізацію громадських проектів міста.
Made on
Tilda